17.08.2022 19:17
for all
44 views
    
rating 5 | 3 usr.
 © Добродій Ольга Іванівна

Літній дощ

Крізь небо, розірване «градами»,  

Падає дощ… теплий, як сльози… 

Сьогодні грози… У країні моїй грози! 

Із ненависними ракетопадами! 


А літу байдуже – воно вмивається! 

Горить жито… Що скажеш? – Спека! 

Ворог виліз із самого пекла 

Та чи ангели пекла злякаються? 


Жаром дихає поле: стільки втрачено! 

Стільки пройдено, а де ж фініші? 

Ми у єдності стали могутніші… 

Разом боремось, разом плачемо… 


Разом молимось… Разом мріємо: 

Із повітрям волю вдихаємо… 

І поборемо – точно знаємо! 

Й житом землю знову засіємо! 

Публікації: Добродій Ольга Іванівна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 26.09.2022 15:42  Валентина ... => © 

Дякую за патриотичні вірші! Певно, що переможемо! 

 17.08.2022 21:50  © ... => Каранда Галина 

Пишіть, обов`язково. Я перші дні була теж, наче у вакуумі. І провина за те, що я безпеці, поки хтось гине, каменем душила. Спас син. Якось він сказав: - Як ти можеш зараз не писати? Тож пишу. І Ви пишіть. 

 17.08.2022 19:33  Каранда Га... => © 

ви молодець, що пишете в цей час.
мені наче вже теж хочеться. Але всі слова, які приходять, здаються не суттєвими і надто слабкими.
Щодо дощу... В нам давно вже не було такого дощового літа, як зараз. Тривоги в Лубнах, як і скрізь, постійно, але загалом поки благополучно. Тож увечері іноді незрозуміло: чи то далека гроза, чи то далекі вибухи. Як у старій пісні...