ЖИТТЯ В ОСІННЬОМУ ЛІСІ
В лісово́му королівстві були теплі літні дні,
Там щасливо проживали "громадяни" лісові.
Ліс потроху листя губить, вже на пнях жовтіє мох,
Й серед панства лісово́го учинивсь переполох.
Перший гвалт зняли Сороки, чом ночі холодні?
Чом погіршились зненацька умови погодні?
Де ж поділися комахи, черв"ячки та слизні?
Якщо так піде́ й нада́лі, впадемо́ у злидні!
В мене крильця вже заслабли! Бідкається Бджілка,
Це, напевно, у природі сталася помилка!
Квіточки́ посохли в лузі, де медок збирала,
Облетіла все довкола й мало не сконала!
Так це ж, Літечко минає! Прогудів мохнатий Джміль,
Чого плем"я вузьколобе панікує звідусіль?
І чому пора холодна всіх вас застраха́ла?
Це ж, всі квіти й трави в лузі Осінь притоптала!
Зметушився з переляку враз увесь бджолиний рій,
Й почалось приготування на зимовий на постій.
Бджоли щілини шпаклюють біля входу у дупло,
Щоби взимку, не дай Боже, снігом їх не замело!
Повиго́нили всіх трутнів, годі їм вже панувать!
Більш не будемо вже медом дармоїдів годувать!
І Сороки знайшли вихід від скрути й напасті,
Мігруватимуть по селах й буде їм що красти!
Назріва́ в осіннім лісі метушня й сум"я́ття,
Розповзається по норах все зміїне га́ддя.
Копошиться в купі листя невеличкий Їжачок,
Він заліз в глибоку нірку та й звернувся у клубок.
А Ведмідь від"ївсь за літо й підрив яму, де рівчак,
Мостить він з сухого моху теплий та пухкий лежак.
Вибрав місце він безпечне, де засохли дві сосни,
Й буде спати у берлозі сном солодким до весни.
Але в царстві лісовому не всі звірі взимку сплять,
Вони запросто зуміють злій Зимі протистоять.
А коли вітри весняні Зиму розірвуть в шмаття,
Знову час піде́ по колу й знов пробудиться життя!
Ніжин, 28.10.2022.
