Діагноз
Коли ти кажеш: «Я кохаю»
У відповідь чуєш лиш одне
«Не бійся, я тебе прощаю»
Кохай і далі, та воно – пусте.
Від надлишку емоцій мрійливих
Падеш в провалля зайвих слів
Від висновків поспішних
Клянеш, та й він же не схотів.
Нема кохання, всі – козли
Од відчаю вмираєш
Уже давно немає для тебе слова «ми»
Та попри все – кохаєш.
І це не почуття просте
Не звів вас Валентин, Амурчик, Магнус
Не спиш, не їж… усе складне
Це не кохання. Це діагноз.
Стрий, (9.07.2oo9)
