19.11.2022 08:22
for all
14 views
    
rating - | no usr.
 © Олександр Волошин

Перший весняний дощ

Перший весняний дощ

Перший весняний дощ,  

На чорну промерзлу землю,  

Падає з неба, здається ось-ось,  

І світ, потоне напевне. 

Каплі мов струни,  

Бринчать в унісон,  

З серцем, що так хворіє,  

Вода прозора, з моїх долонь - 

Вмить витікає й темніє. 


Місто залило, втонуло сміття. 

В темряві жмурю очі. 

Шукаю надію та сенс майбуття - 

Лиш ями знаходжу глибокі. 

Іду навпростець. Чи правий а чи ні? 

Не знаю у вірі спочинку!  

Щоб пити із горшика - його треба знайти. 

Або замісити глину! 


І якось все просто здавалось би так... 

І складно в ту мить водночас... 

І мрію свою, тримаєш в руках - 

А взяти не можеш й не хочеш. 

І вмить всі слова дощ з бруківки розмив,  

Потім спустив по трубам. 

Здавалось - побачив, але знов відпустив,  

Лиш образ лишився грубий.  


Черкаси, 01/11 

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись