Покрова хітинова
Я наношу на плечі ці інтуїтивні руни
Візерунком легеньких подрябин і поцілунків,
Щоб тебе покривали божественних сил хоругви
Куленепробивним щитом обладунків.
І шепочу із хижою посмішкою на вушко,
Огортаючи крилами ніжно відкриту спину,
Що фортуна прихильна до відчайдушних,
Що вона не допустить, щоб ти загинув.
Ти смієшся, із пристрастю щирою льнеш до серця,
І у лоні поезії щедро розлившись віршем,
Знову їдеш туди, де від люті земля трясеться.
Розумієш, що це нісенітниці все...
І віриш!
Київ, 13.10.2022
