Вертеп
У небесах – така глибока синь,
що в ній аж рожевіють білі хмари.
В цю ніч у смертної людської пари
небесний народився син.
Радіє світ: пророцтво відбуло̀сь,
життя відродиться спасенним, но̀вим,
для коронації вінцем терновим
голівку не тримає ще Христос…
Без жертви, чи була б така прекрасна
Любов, котра зійшла з небес у ясла?