Ірина Вірна На шматки...
На шматки розірвано душу...
І кришталеве серце звично розіб`ється,
Коли щоночі затемняти вікна мушу,
А в дім тривогою сирена увірветься
На шматки розірвано сім`ю...
Коли на фронт ідуть батьки, брати, сини.
І не зібрати скалки кришталю,
А рідних обійняти можна лиш у сні.
Війна... Чому? Чи чуєш нас, о Боже?
Коли молитви в крик сплітаються один
І матері клянуть нападників ворожих
Під час щоденних мовчазних хвилин.
Миролюбівка, 24.01.23
05.02.2023 11:22 © ... => Крайнюк Надія Олександрівна (Софі) |
Вірю... і ВІРУЮ: жах скінчиться... СЛАВА УКРАЇНІ! |
04.02.2023 19:48 Крайнюк Надія Олександрівна ... => © |
 Крик душі багатьо українців. Страшно, сумно, боляче... |
01.02.2023 06:39 Савчук Віталій Володимирович... => © |
 Тому що багато авторів агресивно сприймають зауваження і поради... |
31.01.2023 22:02 © ... => Савчук Віталій Володимирович |
Ото насмішили)) "не бити ногами в живіт" Дякую! |
31.01.2023 16:52 Савчук Віталій Володимирович... => © |
Емоційно... прошу не бити ногами в живіт, але я б замінив слово "скалки" на гарне "друзки". Дякую |