Ірина Вірна «На шматки...»
На шматки розірвано душу...
І кришталеве серце звично розіб`ється,
Коли щоночі затемняти вікна мушу,
А в дім тривогою сирена увірветься
На шматки розірвано сім`ю...
Коли на фронт ідуть батьки, брати, сини.
І не зібрати скалки кришталю,
А рідних обійняти можна лиш у сні.
Війна... Чому? Чи чуєш нас, о Боже?
Коли молитви в крик сплітаються один
І матері клянуть нападників ворожих
Під час щоденних мовчазних хвилин.
Миролюбівка, 24.01.23
Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше
Візьміть участь в обговоренні
| 05.02.2023 11:22 © ... => Крайнюк Надія Олександрівна (Софі) |
Вірю... і ВІРУЮ: жах скінчиться... СЛАВА УКРАЇНІ! |
| 04.02.2023 19:48 Крайнюк Надія Олекса... => © |
Крик душі багатьо українців. Страшно, сумно, боляче... |
| 01.02.2023 06:39 Савчук Віталій Волод... => © |
Тому що багато авторів агресивно сприймають зауваження і поради... |
| 31.01.2023 22:02 © ... => Савчук Віталій Володимирович |
Ото насмішили)) "не бити ногами в живіт" Дякую! |
| 31.01.2023 16:52 Савчук Віталій Волод... => © |
|
Емоційно... прошу не бити ногами в живіт, але я б замінив слово "скалки" на гарне "друзки". Дякую |