Війну не чекають у гості

Війну не чекають у гості...

Вона плід гніву та злості.

Приходить коли і не ждеш, 

Коли ти щасливо живеш.

Приносить сирени тривоги, 

Благальні молитви до Бога.

Ракети у мирні будинки

Летять як у вулик бджолинки.

У бій з ворогами за волю

Країна вся встала стіною.

Хтось втік за кордон, чи в готелях, 

Чи дома сидять по оселях.

А в битві в пшеничному полі

Скривавлений там лежить воїн.

У рай вже роздали квитки...

І сина хоронять батьки...

Лишилось дитя сиротою, 

Бо вже не вернувся із бою

Чийсь тато - тепер вже груз 200...

Летять по селу сумні вісті...

Змінилися ми невблаганно, 

Тримаємо стрій всі старанно, 

І молимось спільно до Бога -

Потрібна нам всім Перемога!