Війну не чекають у гості
Війну не чекають у гості...
Вона плід гніву та злості.
Приходить коли і не ждеш,
Коли ти щасливо живеш.
Приносить сирени тривоги,
Благальні молитви до Бога.
Ракети у мирні будинки
Летять як у вулик бджолинки.
У бій з ворогами за волю
Країна вся встала стіною.
Хтось втік за кордон, чи в готелях,
Чи дома сидять по оселях.
А в битві в пшеничному полі
Скривавлений там лежить воїн.
У рай вже роздали квитки...
І сина хоронять батьки...
Лишилось дитя сиротою,
Бо вже не вернувся із бою
Чийсь тато - тепер вже груз 200...
Летять по селу сумні вісті...
Змінилися ми невблаганно,
Тримаємо стрій всі старанно,
І молимось спільно до Бога -
Потрібна нам всім Перемога!