Я теж не була в Давній Греції - вона зникла всього кілька тисячоліть тому...
Згодна з Вашою думкою. Я теж, коли вперше писала вірші, навіть не знала ще такого слова, як рима чи ритм. Просто відчувала, як в тих віршах, що любила читати...
Не знаю, як там у Давній греції, я там не бувала. Розмір мені підказує натхнення, тому їх назв я не знаю. Чому, у багатьох поетів можна наткнутися на складні способи римування і спробувати і собі щось схоже. Я тут якраз не винайшла велосипед :))))
Чарівний вірш! Справді, зараз мало поетів пишуть таке. Адже секстини, або розмір шестистопного дактиля(якщо я не помиляюсь) використовувати почали(лише без рими) ще в Давній Греції. Саме цей розмір з певними додатковими паузами(називають гекзаметром) використовував Гомер у своїх епічних поемах. Зате у Вас ще й рима є! ;)))))))) Це не придумував навіть Гомер!
Секстина (від лат. sex — шість, секстет, шестирядкова строфа) складається з шести рядків, що мають різні способи римування:
аабввб, абабвв, абабаб, абабба, абвабв, ааббвв. Мій передостанній. Взагалі це надзвичайно цікаво - експериментувати з римуванням. Можна знайти в інеті стандартні способи, або винайти свій.... Спробуйте, не пожалкуєте...
