Мені здається, економіст ближчий до фінансиста, бухгалтера. Людина повинна бути закохана у цифри, як у бога. Тобі, мабуть, треба йти на якусь філологію...
А я фізику ніколи не розуміла. Просто у мене так - як не тягне до якогось предмету, не вийде ніколи. От так - планувала стільки стати економістом, вже й на профіль перевелась в ліцеї, але... Зрозуміла, що треба бути не тим, ким потрібно, а тим, що подобається. Бо ніякі гроші всього життя не коштують...
У школі мені "повезло", учитель фізики був контужений на війні чоловік, якого у школі тримали з жалю, щоб він міг заробити якусь копійку. Читав урок він нормально, але якийсь безхарактерний був, ніхто його не слухав, а оцінки отримували які кому треба для табеля. Після того я (на свій сором) так і не вивчила фізику ні в технікумі, ні в інституті (так раніше називались навчальні заклади) :)))))
Ми працюємо над тим, щоб люди знаходили Ваші вірші по популярних запитах, але цей процес в великій мірі носить ймовірнісний характер. Видно немає конкурентів у вашого вірша по акцентованих тезах вашого твору... Цьому можна лише радіти... :))
Я згодна, що портал популярний. Поет, який видав свою збірку, не настільки популярний, як той, хто розмістив вірші на порталі! Адже у останнього набагато більше переглядів... :))))) Але.... цікаво буває... Пошуковик чомусь полюбив мій вірш "День народження борщу" :)))) і пхає його у всі запити.. Дивуюся, чому саме цей! Роботи також полюбляють борщ?
25.08.2011 13:01 Микола Щасливий
У мене був випадок коли я у школі свій вірш почув, звісно, ніхто і не здогадувався, що я його написав. Так було приємно і смішно водночас. Але тоді я подумав, вірогідність такого збігу мізерна, якщо вірші літпорталу малопопулярні. Тому пояснити збіг можна лиш одним, вірші літпорталу звучать по школах всієї України дуже-дуже часто.
25.08.2011 13:00 Тарас Іванів
Авган відкрив мені очі на війну, тому випив би, як би міг!
Якось восени нас зібрали у дитсадку на батьківські збори (колись, коли я водила ще в дитсадок) і лаяли, бо діти зібралися після "канікул" чокалися склянками з молоком, проголошуючи " І щоб войни не було!" :))))))) Не могли виявити джерело тоста, тому лаяли всіх....
Такий спосіб спілкування нагадує своєрідний форум, де основою тем є публікації авторів, що правильно. Тематика порталу зобов`язує. В тему було розроблено концепцію ЛітБесідки, де можна спілкуватись і відразу при потребі читати публікації, які обговорюються ... На рахунок колишніх творів, де є багато незаслужено забутих, концепція на стадії осмислення...
25.08.2011 12:48 Тарас Іванів
Це закон світу. І хай так буде завжди, тільки без війни і злиднів, тим паче, що вони, як завше, штучні...
Це я також зрозуміла! На сторінках моїх коментарів люди спілкуються, буває, на теми навіть далекі від вірша. Але це також приємно, бо значить вірш привабив хорошу компанію на вогник! (так думаю я собі :)))))))
Старі вірші навіть маючи по 10 000 переглядів все ж мають мало коментарів та оцінок, адже оцінюємо і коментуєм зазвичай ми самі - автори. Молодий ще був тоді портал, тепер все інакше, що дуже радує.
Закон тут простий, хочеш мати коментар, прокоментуй іншого )))
А ще в мене мрія, щоб у нас був свій сад хокку! :))))) Я хожу бавитися хокку у Сад расходящихся хокку 5-7-5, але він російськомовний.... Та й хотілося б з своїми авторами спілкуватися по японськи! Це не побажання, а просто диковинна мрія... :)))))))
Прочитала ваші вірші! Вони мені дуже сподобались, глибокі, філософські. Іноді натикаючись на чийсь давній вірш, дивуюсь і захоплююсь. Буває, цікаві вірші майже без оцінок і коментарів... Якось не пішов у свій час...Звичайно, всі колишні вірші не перечитаєш, не вибереш часу. От якби спливали вони поміж сьогоденними публікаціями.... в якомусь випадковому режимі... Мабуть це неможливо, та весь час повертаюся до цієї думки!
25.08.2011 12:02 Микола Щасливий
Завжди було, є та буде добро та зло. Вони не можуть самостійно існувати. Саме згин виставляють люди, у когось він ближчий в одно сторону, для іншого - в іншу. Якщо простіше, то не знаючи зла, не можна оцінити добро та навпаки.
Надзвичайно цікаво!!! Лишається задуматись, чому чорно-біла тема так магічно приваблює... Начебто все просто: чорне і біле! А опис може бути таким багатогранним! :)))) Приємно!
25.08.2011 11:51 Микола Щасливий
"Між чорним й білим, білим й чорним, Сучасність вигнулась в дугу. Веселка стала чимось добрим, Призма ж нагадує сльозу..."
"Тому і маєм світло й тінь, Добро і зло, якщо простіше. А розвиток, набрать умінь, Щоб бачити згини вільніше."
Це я процитував шматочки двох своїх віршів, де теж піднімались чорні й білі кольори ))) читаючи чомусь пригадав свої роздуми.
