26.08.2011 14:06

-

497

3 | 4

 © Оля Стасюк

Проминула казка літа

з рубрики / циклу «Літо»

Проминула казка літа, 

Казка радості і світла, 

Казка терпкої вистави, 

І гарбузів золотавих... 

Проминула казка рання, 

Посміхнулась на прощання, 

І раптово у віконце 

Заглянуло диво-сонце. 

Попрощайся поцілунком, 

Цим закоханим дарунком, 

І лети у мрії світу, 

Тільки... Вже з осіннім літом. 

Проминуло все казкове: 

І бажання веселкові, 

І пшениці кольорові, 

І кохання, й стигла мова 

Золотистого зітхання, 

І барвистого бажання. 

Я лечу на крилах мрії, 

І лишу тобі надію 

У рожевих поцілунках 

Літа чистого ґатунку. 

Хай лелека не курличе, 

Нехай знову літо кличе, 

Тихо й ніжно, веселково, 

Знову чисто й кольорово. 

Ти – моє щемке кохання, 

Ти – захопливе зітхання, 

І найкращі сподівання 

В час казок і в час бажання... 

Нас чекає розтавання... 

Проминула казка літа, 

Проминуло щастя й світло, 

Розлучила кольорово  

Наші почуття...  

Ех... Школа...