Балада про захисницю
Ти знаєш вона носить форму,
І туго шнурує берці.
Трохи по спить і приходить знов в норму,
Її куля без промаху летить ворогу в серце.
Бо той хто йшов нас " звільняти".
Не міг уявить у житті..
Що можуть дівчата, теж зброю узяти
Й землі захищати святі!.
В її погляді бачиш ти зразу,
Якщо глянути знову і знов
І нестримну до орків ненависть й відразу..
І таку ж до вітчизни нестримну любов!.
Вона б`ється завзято на передовій на фронті,
Щоб могли громадяни спокійно жити.
Одягати костюми і платтячка модні
По кав`ярнях, і кінах у місті ходити!.
Хоч плечам її важко броню носити,
Її усмішка така загадкова.
Вона не втомилась народу своєму
Служити...
І не скаржиться чуєш?!
Ніколи, ніколи!.
І тому вона
Це свята берегиня
Та що крила на спині м`які і пухнасті має
Я доземно вклоняюсь тобі моя героїня!.
Крильми закриє дітей,
Ру@@ню ж на горло скарає!.
Я з тобою в строю поряд сестро чуєш!
Крокувати пліч о пліч умію,
Я стоятиму на посту коли ти серед поля ночуєш і твій сон стерегтиму
І в бою страшнім спину прикрию!.