04.09.2023 23:13
для всіх
78
    
  - | -  
 © Теплий Сніг

Гуси

На березі вересня,  

гусям підрізають крила.

Гострими 

на обидва злі язики

ножицями-убивцями.

Кров покриває бісером сіре пір`я, 

падають плавно

пухом до пилу мрії 

про вільний пташиний вирій

та право на теплу зиму. 


Хтозна, можливо вигадану

давніми дикими предками, 

що залишили казку

на генетичну пам`ять

Нащадкам, 

давно одомашненним

безкрилими м`ясниками.


І в цьому немає драми.

Це майже не боляче.

Шрами загояться непомітно.


Розгублені сірі гуси

лишаються жити

в закритих кордонах двору.


Може немає різниці 

де закінчиться шлях?

в сирому сараї-гусятнику

від неминучої старості, 

чи в чорнім котлі 

чавунного пекла гусятниці?

В них не існує вибору.


Вчора настала осінь.

Прогулюючись по вулиці, 

я перестріла хлопця.

На правій його руці, 

на брудно-зеленій нашивці, 

побачила плями крові

і кілька світлих пір`їнок. 


Мабуть і його спіткало 

ураження генетичною

пташиною пам`яттю-кулею.

Про вільне безмежжя польоту

і присмак п`янкої свободи, 

нарешті назавжди вибороної.


Шкода, що і в нього

Не існувало

вибору.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!