Рейки, рейки, шпали, шпали
Міні-версія вірша для масажу "Рейки, рейки, шпали, шпали"
Рейки, рейки, шпали, шпали...
Ось віконце відчинилось –
І горошки покотились.
Йшли курчата, ціпу-ціпу,
Дзьобали собі на втіху.
А за ними гусенята
Теж пощипують завзято.
Далі йшла сім`я слонів,
Тупали, аж гай шумів.
Ось директор-молодець
Стіл поставив і стілець
І друкує на машинці
Лист малесенькій дитинці:
"Люба доню! Мила пташко!
Висилаю жовту чашку,
На ній сонячні бочки
І на денці – крапочки.
Друга версія масажного віршика "Рейки, рейки, шпали, шпали"
Рейки-рейки, шпали-шпали,
Їде потяг заблукалий,
Паровоз сопе чух-чух,
Дмуха парою пуф-пуф.
Під`їжджає до перона,
Доповзає-під`їжджає,
Та з останнього вагона
Вилітає-випадає:
І горошок, і зерно,
Кукурудза та пшоно,
І строкатая квасоля
(Ой, квасолечка-квасоля!),
І відбірна бараболя,
Барра-боля, барра-боля...
Кури перші позбігались,
Гуси-качки позлітались,
Позбігались-позлітались,
Стали все оте шукать,
Стали все оце збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати, -
Годі їх вже розігнати...
За курми приплівся вовк,
Він зерно зубами товк
(Товк, товк – все стовк).
Слідом в справах, мимохідь
Вайлуватий брів ведмідь
(Брів, брів та й набрів),
Той на гамір завітав
Весь горошок пожував
(Пожував, пожував та й нещадно).
А за ним прибігли поні,
Кабани, верблюди, коні,
Слоненя гуп-гуп, гуп-гуп,
Слоник-татко туп-туп-туп –
Всі завзято тупотіли
І собі знайти щось хтіли...
Вийшов тут з депо двірник,
Той що до порядку звик,
Зиркнув навкруги сердито,
Гукнув щось несамовито,
Розлякав усіх звірят,
Пташок всіх і слоненят,
Та давай мітлой махати,
Прибирати-замітати, –
Посновиґав, все замів
Та й утомлено присів
На стілець, в кінці перона,
Біля крайнього вагона.
Щоб не йшов даремно час,
Що трапляється не раз,
Дістає для відпочинку
Та й друкарську він машинку,
Жінці набира листа,
Вжик-вжик-вжик та тра-та-та:
– Рейки-рейки, шпали-шпали,
Кома-вжик, кома-вжик,
Їхав машиніст оспалий,
Кома-вжик, кома-вжик,
Як підїхав до перона,
Кома-вжик, кома-вжик,
То в останнього вагона,
Кома-вжик, кома-вжик,
Проломило, видко, дно...
Галю, як тобі кіно?
Із останнього вагона
Обіч довгого перона
Все розсипалося вщент,
Згинув весь мій реманент!
Кури-гуси позбирались,
Позбігались-позлітались,
Стали все вони збирать
Та й клювать, клювать, клювать,
Та й гребти, гребти, гребти,
Та й скубти, скубти, скубти,
Та й щипати, та й щипати, -
Годі їх вже розігнати...
Але, мила моя Галя,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Моя пташко, моя краля,
Вжик і крапка, вжик і крапка,
Моє рідне серденя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Квітка пишная моя,
Кома-вжик, кома-вжик,
Я для тебе особисто
Приберіг тихцем намисто
І шкіряні чобітки,
І квітчастії хустки,
І тепленький кожушок,
І на пояс фартушок!
