Любити словом

…бо словом можна любити…
Юрій Іздрик «Молитва»

Світлина українського воїна, який читає книгу Тімоті Снайдера в окопі

на Донеччині, облетіла увесь світ…

Трепітно книги складали

на приміському вокзалі,

самотній тепер перон…

Їдуть до наших героїв

Борхес, Ремарк і Снайдер -

всі вони поруч з нами

в битві за чисте небо,

їдуть тому що треба,

тому що це надважливо,

тому що це наджахливо,

коли помирають діти,

коли засихають квіти,

коли вже немає сліз,

коли вже немає слів…

Їдуть в купе на фронт

Хемінгуей і Франко…

Будуть у мерзлих окопах

до віковічного скону

словом, як автоматом,

наших бійців захищати,

стануть духовним заслоном,

разом молитимуть Бога -

за перемогу…

Київ, 2023 рік

Візьміть участь в обговоренні