Комар
з рубрики / циклу «Гуморески»
«Загорівсь раптово став
Світлом дивним, й не згасає...»
Знову? Ти мене дістав!
Ну не заважай, благаю...
«Лебедиця чарівна
Раптом в небеса злетіла
Із самого ставу дна...»
Знову? Я ж тебе просила...
Ти не бачиш? Я ж пишу,
Й ти мене відволікаєш...
Я в останній раз прошу...
Знов до мене підлітаєш?
Знову п’єш гарячу кров
З капілярів поетеси?
Я ж пишу і про любов,
І про погляди принцеси,
І про таємничий світ,
Про тонке барвисте небо...
Знаєш, вже багато літ
Не писала я про тебе.
Розумію, що серцям
Треба теж якесь страждання...
Ти ж постійно робиш нам
Якісне кровопускання...
Це корисно, але теж
Зрозумій – я пишу казку.
«Тут примчав її кортеж...»
Ну відстань, прошу, будь ласка!
Ще й пищиш ноту свою
(Голос - явно не Карузо!)
Знай – я точно тебе вб’ю,
Тільки вкусиш мою Музу!
