Бо вільні, не в кайдани ми закуті
з рубрики / циклу «Поезія світла»
Коли думками ти зайшов в тупик
У темряві не розумієш хто ти й де ти
І навіть іскра світла наче крик
Недопоможе утекти з планети
Зійшов із рейок твій залізний шлях
Здавався він надійним наче вічність
Але в кінці забитий в шпалу цвях
За ним не залізнична потойбічність
Червоне світло і усе дарнма
Допоки ти у русі й на маршруті
Туди не можна хоч і манить тьма
Бо вільні не в кайдани ми закуті
08,02,2024