10.04.2024 11:10
для всіх
37
    
  1 | 1  
 © Гундарєв Юрій Юрійович

Львівський трамвай

Стрибну на трамвая приступку, 

зі дзвоном вперед покочу:

ось стрімко крокує Ступка, 

ось каву п‘є Покальчук.


А ось - як взагалі повірити? -

навіть у горлі ком:

рудий весь з очима сірими -

Франко…


А це - граціозний, мов кіт

від самопальних кутюр, 

геній, піжон, ерудит -

юний Роман Віктюк.


А ось для пані вибирає квіти

красень у шарфу помаранчевому…

Такого як не помітити?

Звичайно ж - Сергій Данченко.


У лабірінті вузеньких вулиць, 

у млі незворушних століть, 

наче пчілка у вулику, 

старенький трамвай дзеленчить…


Обличчя суворих будинків

витягнуті, мов у Ель Греко.

Сонце спілою динею

десь майорить далеко.


Стрибну на трамвая приступку, 

відчую, як тінь, самоту.

Підступить сльоза підступна -

я її проковтну…



Київ, 2023 рік

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
Не знайдено або поки відсутні!