25.07.2024 16:12

для всіх

27

1 | 1

 © Ірина Вірна

Із неопублікованого

з рубрики / циклу «Із неопублікованого (1993)»

Сонечко моє кохане,  

Усміхнись хоч раз... єдиний. 

Щастя моє довгождане  

Завітало в гості нині. 

А у мене ні краплини 

Усміху, одне тужіння. 

Не залишиться й годинки,  

Відлетить солодка мрія. 

Засвітилося, кохане! 

Та вже пізно, щастя лине,  

Не до мене, довгождане,  

А до іншої людини. 

Краматорськ, 20.01.1993