Темрява
Темрява ліжка, кімнати, квартири
Давить своїм ціанозом;
Стіни навколо, всього лиш чотири,
Живлять невчасним неврозом.
Тіні синюшні нависли над тілом
Старими, важкими синцями.
Тухне повітря, немов під кадилом,
Забутим святими отцями.
Стелю тримаю я тільки очами,
Варто заплющити - й от:
Сипеться вниз той бетон пелюстками,
Пилом наповнює рот.
Небо укрилось гангреною ночі,
Зорі вросли гнійниками.
Хижими стаями, плоті охочі,
Думи кружляють круками.
Змовк ти сьогодні не з власної волі,
Тиша пригнічує дух.
Думи в цей час аж занадто вже кволі,
Аби розпізнатись на слух.
Виє десь вітер, і виє десь кіт,
Виють бездомні собаки.
Міг би - і я, розірвавши цей гніт,
Завив би з цієї клоаки.
Київ, 31.07.2024