Лебiдь
Розсипається тiнь за спиною,
Вже давно перегорнутих днiв.
Почуття у режимi застою -
Видавало обурений гнiв.
Перекрученi спогади щастя -
В`яжуть килим для змерзлих надiй.
У старому, красивому платтi,
Не знайдеш розмiр змiнений свiй.
Протестує, бунтується тiло,
Наче вчора, ще серце тремтiло.
Серед стiн, зрiє щось невiдоме -
Це межа вiдчуття мiж свiтiв.
Бiлий лебiдь у небо злетiв,
Вiд гусиного двору у нове.́