Боляче
Цвіт калини
Близьке і рідне все до болю,
Високі виросли тополі,
В траві сховалися стежини,
Колись тут бігала щоднини.
Стоїть моя старенька хата.
Так рідно десь запахла м’ята.
Гіркий свій запах розливає
Калина. Пісню я співаю...
Тихенько-тихо пісня ллється
Без слів. І знов мені здається,
Мене покличе зараз мати
З родиною за стіл сідати.
Та тільки — ні. Нема родини...
Братів немає, батька... Нині
Живе друга сім’я в будинку,
Тому зайду як гість на хвильку.
До мене в снах приходить мати,
І мальви сняться коло хати.
Всіх на портретах привітаю,
І з сумом кожного згадаю.
Як щиро, лагідно любила.
На жаль, їх доля загубила.
Сумує красноталь за ними,
Такими рідними, близькими...
25.05. 2005 рік
Фото з інтернету
Смт Шевченкове, 25.05. 2005 рік
