Біла полоса або перший сніг
Звечоріло, ніч заходить.
Дивлюсь на землю- все навкруги зчорніло.
В душі шпаркі морози,
І по ночам вона вже не говорить -нечутно плаче,
А тут ще вітер дужий, гілки до долу гне, аж ліс гуде.
Кудись галиться, не поспіває.
Не можу зрозуміти, марить -наяву чи уві сні,
В мить, все що було чорним- стало білим білим,
Й Снігур віщує про нове життя!
Кругом так тихо і така краса,
Що за хвилину розтанула душа!
Невже з морозами прийде нове життя та буде душу гріти?!
В.С.Курзанцев