Лежи
Лежи і скній, і гний, і розкладайся,
Очима впʼявшись в порожнечу,
Прижми коліна, стисни плечі,
Тремти від холоду; тремтиш? Вкривайся,
Крутись, пітній, страждай, перегрівайся.
Лежи, всю ніч дивись перед собою,
На відстані твоїх долонь,
Пульсуючих в гарячці скронь,
Тримай міцніше власну паранойю
Сумною і дурною головою.
На відстані руки лежав учора
Твій милий всесвіт, а тепер
Безжальною рукою стер
Його безжальний Бог, бридка потвора,
Святий його Содом і праведна Гоморра.
Лежить, тошнить, болить і спазми крутить
Безсиле знівечене тіло,
Червоні очі, шкіра біла,
І уві сні якщо його не знудить,
Тоді і смерть, напевно, не розбудить.
Київ, 2025