Закохалась
Закохалась влітку
У блакитну квітку,
Відшукала стежку –
Мережеву нитку.
Сонце на долоні
Промінцями долі
Провіщало щастя
Сяйвом веселковим.
Нагадало мрію –
Лагідну надію.
У своїх зітханням
Я до тебе лину!
Відчуваю милість,
Найщирішу дивність.
Серце у спокої –
Забуває пильність.
Поряд із тобою
Покохала волю,
Залишила зраду –
Випадкову долю.
І відчула радість,
Невимовну жвавість.
У хвилини смутку –
Найдивнішу святість.