Летять додому журавлі
Посміхнулося небо крізь сон, ранок року стрічає,
Так буває завжди з року в рік, та лише́ повесні.
Чути спів голосний з висоти піднебесного раю,
Це додому вертають з далеких країв журавлі.
Обвівають холодні вітри їхні стомлені крила,
А вони все летять, без упину і вдень і вночі.
Вірний напрям ім вказують вічні небесні світила,
І все ближче та ближче до нас журавлині ключі.
Назріває в душі бурунами весня́не прозріння,
Чую серцем я єдність з птахами. О Боже, Єси!
Наші долі на рідній землі посплітались корінням,
Із глибинних віків наших предків чутно́ голоси.
З журавлями стрічаю я ще одну весноньку милу,
Знов життя набирає розгону на рідній землі.
Нам як тім журавлям Україна дає міць та силу,
Ми ж як матінку рідну й святу збережемо її!
Скоро встелить на землю Весна трав’янисту ряднину,
А в гніздечках всміхнуться до сонця пташата малі.
Й забуяє життя, й заспіває сім’я журавлина,
І настане і Щастя, і Мир, і Добро на Землі!
Ніжин, 28.02.2025