Я всі вірші вже написав
Я всі вірші вже написав
І повністю вже вилив свою душу.
Хоч з часом все ж таки згасав,
Та знав, що ще писати мушу.
Не знав, для кого і кому
Складаю я думки у риму.
Можливо, що коли помру,
В рядках у вічність я порину.
Літатиму в своїх словах
Десь поруч з рідними краями,
З`явлюсь у когось на сльозах
Або скататиму дахами.
Відчую справжній смак свободи
І вітер у своїх руках.
Моя душа всю вічність бродить
В омріяних у сні степах.
Щось тихо шепчуть небеса,
Та з місця, певно, я не зрушу.
І повністю вже вилив свою душу
Україна, 2025