До Дня народження
Туман, туман укутав землю
Щільним покровом таїни –
Спустились хмари зверху з неба
Навіять людям щирі сни.
Ще мить пташина хай спочине
Перед завіями зими,
Маленький зайчик здрімне хвильку
Цієї ранньої пори.
Бо скоро сонце стріпне крила,
Розсіє мороку кутки,
Розтулить очі всім на світі,
Воно це робить залюбки.
Оточить ліс густим багрянцем
М’якої, в пусі скумпії,
Накине шаль легку на обрій,
Щоб гріти промені свої.
Пошле грайливий вітер степом
Котить дитинства кураї.
(Які ж були вони великі,
Як ототожнення Землі! )...
Вітаю з сонцем жовтня днину,
А перед зором п’ять та п’ять:
Вже стільки літ топчу я рясти,
Спішу світанки зустрічать..
Душа все та ж як і в дитинстві:
Дивуюсь з ясної зорі,
З глибин небесних, з квітки в полі,
З думок високих на чолі...
Струмує осінь в теплім сяйві...
Минулі болі і жалі,
Простуйте мимо!
Здрастуй, мудрість!
До тебе йду…
Всміхнись мені…
24.10.2005 року
