06.04.2025
Просто роздуми мого серця, яке болить
Може, там, де болить, — там є сила?
Може, де є злам — буде зріст?
Де є шрами — там виростуть крила,
Там, де прірва — збудується міст.
Сльози болю капають гучно,
Бо знімають тягар із душі.
Там, де м’яко стелять — незручно,
У комфорті не пишуть вірші.
Бездарний шум не заб’є порожнечі,
Без фільтру в серці — книги пусті.
З головою вниз підіймають плечі —
Як не просиш — не поможуть святі.
Об’єднай у собі сталь й кришталь,
Будь міцним і напрочуд крихким.
Пліч-о-пліч ідуть щастя та жаль —
Так себе відчуваєш живим.
Варшава, 06.04.2025