11.09.2011 18:37

-

440

15 | 15

 © Тарас Іванів († 2012)

Кав’ярня по Львівськи

з рубрики / циклу «Куди втому стелиш, навіщо?»

Легкий музончик, кавуськовий дух 

Ніздрями хтивість заводить. 

Змій – коньячок тихо бренькнув до вух, 

По кілішках хтось хорами водить. 

У кав’яреньці солодко очі димком 

Папіросковим слезно застлало. 

Хтось дрімає, підпершись стареньким ціпком, 

А комусь ще, і ще буде мало. 

Дух підпільний живе серед вуджених стін, 

Між століть лиш міняються люди. 

Хто пішов назавжди, хтось прийшов на уклін, 

Щоби теж розчинитись в нікуди.