12.09.2011 09:12

-

298

3 | 3

 © Микола Чат

з рубрики / циклу «ГУЛЯЛО ЛІТЕЧКО СТЕПАМИ»

Жадану прохолоду на поля 

Приносить в серпні нічка чарівниця. 

Дрімає степ... Лиш вітерцю не спиться, 

Траву колише він, як немовля. 

А та шумить, тихесенько зітхає, 

Ромашками сміється в небеса… 

Із зоряних очей Богів, сльоза, 

Росою вранці на поля стікає.