Пенсія
(рондель)
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Дні — мов рахунки без решти і так
Гасне надія у світі малім.
Тихо приходить тривога у дім,
Де лиш шпалери та чорний баняк.
Сонце вмирає у місті старім,
Тінню ковтає віконний косяк.
Жінка в халаті рахує між тим
Пенсію свою: до гривні — п`ятак...
Холод і голод не підуть ніяк...
Сльози не видно у світлі тьмянім —
Сонце вмирає у місті старім...
Мирослав Манюк
29.10.2025