Сунули
...саме так - пахнув мазутом і залізом,
як густа охолоджуюча емульсія
в твоєму токарному верстаті,
і цей туман так само стікав
по кромці фар нашого бусу
ніби по ріжучій частині свердла
на тридцять два
і передсвітанкове проміння
повністю тонуло у цій емульсії
зрідка проблискуючи стружкою обробленої бронзи
відображенями калюж
і ми сунули тією дорогою години чотири
як прохідний різець нержавійкою шляху,
і ніби старий іржавий манометр
над розширювальним баком лісу
в цій пелені висіло сонце
і через нав`язливу відсутність відгнилої стрілки
я задумався про ціну поділки на шкалі життя...
добре що ми на ротацію