Костюмчик або Трамп
Понад усе — щоб костюмчик сидів бездоганно,
Екстравагантно, пихато й важливо:
Решта, повірте, усе — другорядно,
Нема і не буде справ владних, на диво?!
Обладунок — як захист, що не зніме ні в світі,
Щоб не вгледів ніхто мізків «розмаїття».
В цьому вбранні він карнавальні розваги шукає,
«Велич» країни на подіум знов повертає.
В його бездонній шафі історія спить,
Там речі зіткнулися з різних орбіт:
Мандалорця доспіхи і Папська сутана...
Порівняно з совістю — там жодної плями!
Пишне облачення — вище за державні тракти,
Символ милоти для лайків і «Truth»-правди.
Кожен костюм — неначе цинічні жарти,
І роль виконує «артист», що при владі «завжди».
Коли політик, мов актор, краде подобу із кіно,
Привласнюючи чужу популярність, —
Він розкриває своє гниле нутро,
А заодно — і кричущу аморальність.
В.С.Курзанцев