Татові
Знов приснивсь ти, тату, під ранок
Руки тягнула. Торкнутись - зась.
Я почувалась як той підранок:
хоч намагалась - не підвелась
Було не сумно й не страшно, тату
Ти посміхався. Всміхалась я
Лиш повсякчас ударялась об ґрати
Вихід шукала і не знайшла
І говорила багато, тату,
дуже нескладно та все про нас:
в тебе онуки дорослі, тату,
менша - закінчила третій клас
Ми із Ляльком вже сивіємо, тату,
Ти не впізнав би своїх дівчат...
Нам би на мить хоч тебе обійняти
Тільки на мить. Невблаганний час
Крим захопила росія, тату,
Більше не ходимо по стежках
В нас тут війна, уявляєш, тату?
Така ж запекла, як у книжках
Ні, не змогла розповісти про втрати
Та чи й повідати все за раз?
Скільки ж хотіла тобі розказати
І обійняти б... Приснись ще раз..
Миргород, 2.06.2026
