Спека
Заховалася спека в повiтрi,
Вiдпустила давнiшнi надiї
I, сховавши весь всесвiт пiд вiї,
Розгорнулася в небi колiбрi.
Сiль зневажливих дiй з себе витри.
Присмак меду солодкого мрiї.
Поруч подих до тебе вже вiє
I цвiтуть рiзнi барви в палiтрi.
Небо дивиться прямо у очi,
Наче, щось пояснити так хоче.
Сонце сяє згори, як смiється,
Нiжнi променi пестить i квiти.
Де радiють i бавляться дiти -
Крига в друзки собi розiб`ється.
