Пошепки
Я пошепки з майбутнім говорила.
Хотіла і боялася спитати,
Чи буде так, як того просила,
Про що Отця насмілилась благати.
Мені відповіла вечірня тиша,
Мені відповіло ранкове небо:
"Все буде добре. Краще, ніж раніше.
Все буде добре. Саме так, як треба.
Але ніхто, ніхто у цілім світі
Не може Квітку Щастя дарувати.
Бо щастя кожен мусить сам творити,
А потім - берегти і цінувати."