27.09.2013 00:23
18+
136
    
  3 | 3  
 © Ірина Червінська-Мандич

Не вибагливий

Ви не думайте, я не вибагливий, ні.

Просто деколи хочеться іншого,

Трохи кращого, трохи живішого,

Аніж те, що мені подає

На тарілці життєвих ефірів

Сьогодення неждане моє.

Ви не думайте, я не вибагливий, ні.

Просто тонуть ідейні «Титаніки»

У морях світової динаміки.

А за лісом цвіте бірюза,

І так хочеться пошепки, пошепки,

Щоб не йшла через мене мерза.

Ви не думайте, я не вибагливий, ні.

Просто я  народився людиною

Від усього людського стерильною,

Колись я в собі Бога носив,

А тепер мене дуже дратує

Елегійно-акафістний спів.



26.09.2013

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 05.10.2013 21:30  Ірина Затинейко-Михалевич 

глибоко...

 27.09.2013 11:38  Деркач Олександр => © 

Сподобалось...

 27.09.2013 10:14  Наталя Данилюк => © 

Так, коли людина прозріває, вона вже не бажає бути сірою масою і рухатися в ногу з часом, дотримуючись суспільних канонів. Ій, і справді, хочеться чогось іншого - живішого. Гарно, Іро, соціально-глибинно!

 26.09.2013 23:24  Світлана Рачинська => © 

Цікава і своєрідна думка вірша. Сильні речі звучать. Щиро.