18.09.2011 16:32
-
319 views
rating 5 | 3 users
 © Оля Стасюк

Шторм біля монастиря

Шторм біля монастиря

Шумить океан, гнівно піниться бризом, 

Кидає, мов тріски, уламки із гір. 

На кручі ж монах стоїть у чорних ризах, 

Де сім сотень років живе монастир. 

В тих стінах старих не фундамент, а віра 

Тримає каміння багато віків. 

А хвилі – то чорні, то білі, то сірі, 

У реві морських штормових голосів. 

В обличчя – вологий, пронизливий вітер, 

То крик водоспадів, от хвилі, як дим, 

Зачерпують все те малесеньке світло 

І падають з гуркотом грізним із ним. 

Рокоче каміння, шумлять чорні вири, 

Неначе торнадо спустилось з небес. 

А з вікон, в яких вічно дихає віра, 

Спів лине монарший: «Христос воскрес!» 

Закінчилась пісня, посиніло море, 

І хвилі вже вище, ледь не до вершин. 

І небо чорніше, і зблякли вже зорі 

Від чорних, холодних, солоних краплин. 

І гуркіт страшний, блиски в небі гарячі, 

Холодні рови, що ростуть і ростуть... 

Вже дощ періщить, вже не квилить і плаче, 

Дощ з хвиль, що горами встають і встають... 

І блискавки в небі,ясніші за зорі, 

Вир моря, і гуркіт у хвилях, і грім... 

Знов вийшов монах, став на кручі над морем, 

І глянув у небо, чорніше за дим. 

Холодні здіймалися пінисті хвилі, 

І вітер шалений, нестримний летів. 

Монах, не дивуючись штормовій силі, 

Коліна в молитві на кручі схилив. 

І раптом все стихло. Спинилися вири, 

І хвилі тихенько котилися в синь. 

Піднялося світло, живуче, мов віра, 

Торкнулось промінням легким далечінь. 

Розступилися хмари за вірою в Бога, 

Якій не страшні шторми й гуркоти гір. 

Осяяло сонце монаха старого 

І вірний, незламний старий монастир. 


Оля Стасюк цікавиться

  • Хочете залишити відгук про прочитане?
  • Відгук

Публікації: Оля Стасюк

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Сторінка: 1 з 2 | Знайдено: 9
Автор: Оля Стасюк
АВТОРСЬКІ ЗБІРКИ: Віра;
Сортування за: Дата/час опублікування з спад.;

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 20.09.2011 00:40  Каранда Галина => Микола Щасливий 

добре, переконали вже!:) ще в пастухів часто попадає,  бо вони від корів вищі!:)

 20.09.2011 00:29  Микола Щасливий 

Ось так і родяться байки. Були б вони з фонариком металічним, то усіб вже сусіди боялися з фонариками такими ходити в дощ. А якби вдарило коли кота несли на руках, вже б усі казали що коти притягують блискавки і їх неможна носити в дощ, бо біда буде. ))))
Щосекунди в землю б`є блискавка. Зараз вже майже усі в Україні мають мобільний, тому вірогідність, що зі 100 попадань в людину, в 99 людей будуть телефони ввімкнені дуже велика. Але це зовсім не говорить, що вони притягують щось там.

 20.09.2011 00:24  Микола Щасливий 

Стояли би сусіди з мискою борщу, їх всерівно вдарило. Просто не пощастило, це не від мобільного точно.


в

 20.09.2011 00:17  Каранда Галина => Микола Щасливий 

У мене сусідів минулого року блискавка на зупинці вдарила .з мобільним. живі, але я тепер стала боятись.

 20.09.2011 00:05  Микола Щасливий 

Мобільні телефони не притягують грозу. Нещодавно навіть телепередачу бачив, перевіряли науковці чи мобільні впливають, в результаті дослід показав, що геть не впливає. Але я в це ніколи не вірив, що впливає, адже передавач хвиль по частоті 800-900 МГц ніяк не в`яжеться з проходженням струму та зарядженною хмарою.

 19.09.2011 23:50  Каранда Галина => Микола Щасливий 

ми колись ночували В ПАЛАТЦІ НА ПАГОРБІ БІЛЯ МОРЯ З  МОБІЛЬНИКАМИ під час страшенної грози! Три фізики!!!


ото страшно було.......

 19.09.2011 23:35  Микола Щасливий 

Вірно, струм іде по найменшому опорі. Тому в полі навіть стовпчик метровий може притягнути блискавку.


За рахунок моря, не чув, що притягує. Але імовірність вдаряння тут блискавки високий, адже солі роблять воду провідником і в порівнянні з землею через море менший опір. Хоча знову ж таки, дерева біля моря мають більшу імовірність вдаряння блискавки, адже опір залежить не тільки від питомого опору, але й від довжини провідника. Але й тут треба додати, що дерево, як і громоотвід, перекриває лиш площу радіусом його висоти. Тому справді, можна сказати, що море притягує. Але насправді це не притягання, просто блискавки б`ють під хмарами, тому якщо хмари над морем, б`є в море, якщо близь берега - б`є в берег.

 19.09.2011 19:34  © ... 

Я ж кажу - фізика - моя болюча тема. Я в ній ніхт ферштейн. Знаю, що вода притягує - та й усе.

 19.09.2011 19:33  © ... => Олександр Новіков 

Хіба? Воно ж на горбочку, в улоговині під горами. Метрів 350 максимум. Гори в Криму невисокі, а це ж горбик.

 19.09.2011 18:09  Олександр Новіков => © 

те що він вище 400 видно неозброєним оком. я б сказав десь 850 м над рівнем моря. а  струм завжди йде по шляху найменшого опору

 19.09.2011 18:00  © ... => Олександр Новіков 

По-перше, хто тобі сказав, що монастир вище 400 м? А, по-друге, то ж по проекту. Держава цей проект встановлювала? А гроші виділили? Я була в багатьох монастирях і Карпат, і в деяких кримських, там громовідводом і не пахне. До того ж, море притягує блискавки(наскільки ми вчили; з деяких пір вчетелям не вірю), тому море, певне, природний громовідвід.

 19.09.2011 17:53  Олександр Новіков => © 

У всіх ДБН-ах і СНіП-ах закладено, що на всіх монастирях 13 століття розташованих вище 400м за рівнем моря по проекту встановлюються громовідводи)))

 19.09.2011 17:42  © ... => Олександр Новіков 

ДЕ ТИ БАЧИВ В МОНАСТИРІ 13 СТОЛІТТЯ БІЛЯ МОРЯ ГРОМОВІДВІД? СКАЖИ АДРЕС, Я ПРИЇДУ І ПОСМІЮСЯ.

 19.09.2011 17:38  Олександр Новіков => © 

так там же громовідвід)))

 19.09.2011 17:24  © ... => Олександр Новіков 

Ага, особливо  блискавка прямо в вежу... Насправді на картинці тільки початок бурі. Далі ж сказано:


Холодні рови, що ростуть і ростуть...
Вже дощ періщить, вже не квилить і плаче,
Дощ з хвиль, що горами встають і встають...

 19.09.2011 14:14  Олександр Новіков 

я так собі думаю, що бриз тільки спочатку дув, в першому рядочку. а я не зрозумів з якою метою зупиняли стихію? на картинці монастирю той шторм наче по барабану

 18.09.2011 19:04  © ... 

Бриз - вітер, який дме з моря, а ще так називають морські бризки. Дякую за коментар. Це легенда,що монахи молитвою зупиняли стихію. Я в неї вірю, адже справжня віра може і гори зрушити, як в Біблії написано.

 18.09.2011 17:55  Тетяна Чорновіл => © 

Вірш в гарному ритмі, з натхненно-пафосним звучанням! Та хотілося б, щоб було вказане джерело: чи то реальна подія, чи легенда, в випадку реалії - що за монастир. А то створюється враження, що автор знає більше про подію, але не вважає за потрібне поділитися з читачем.
А ще: Олю, підкажи, може я чого не знаю... Бриз же наче легкий вітерець (ще раз вибачаюсь, якщо не так, я не морська людина)