Шалапут
Жив собі хлопець у нашому дворі,
З очима, де вічно «палали чорти».
За слабшого стане, хоч сили й не ті —
Та жити за сумлінням навчили батьки.
Казали люди: «Запеклий хуліган»,
Та осторонь істини ніколи не стояв.
З дитинства — непохитний капітан,
Завжди за справедливість «воював».
Та раптом упала біда нищівна —
До рідного дому прийшла клята війна.
І цей паливода, хто б міг припустити,
Узяв автомат, щоб сволоту душити.
Без пафосних слів, без декларацій,
Не заради похвал чи овацій.
Хто, як не він, найкращий месник? —
Авжеж, це він з дитинства ще бешкетник!
Тримається світ на розбишаках,
На тих, хто гартувався в шрамах й ранах.
Патріотизм живе в незламних шибайголовАх,
У відчайдушних, запеклих бунтарЯх!
В. С. Курзанцев
