Осінь
В лісі на поляні бачу гриб один
Тулиться до дерева як до батька син
Ліс стоїть і думає - сили вже нема
Що життя закінчиться що прийде зима
Що пожовкне листя висохне трава
В лід переодягнеться голуба ріка
Відспівають пташки полетять у даль
І усе що прожито буде просто жаль
Але він не знає знов прийде весна
Знов відтане річка стане голуба
Пташки повернуться заспівають знов
Забурчить струмочок наче в венах кров
Так що не сумуй ти ліс мій дорогий
Краще до весни тихо ти постій