23хв
для всіх
38
    
  1 | 1  
 © Панченко Владлен

Моїй

Вечір прийшов, тихо у домі 

Думи приходять як на долоні  

Поруч мої побратими мовчать 

Вечір поклав на розмови печать 


Дощик тихенько шумить за вікном 

Але кудись подівався мій сон 

Думаю я про наше життя 

Те що проходить у небуття 


Хочеться мати багато грошей 

Щоб міг я купити у добрих людей  

Тихі світанки, сонячні дні  

Щоб ми ніколи не були одні 


Щоб наша радість від того була 

Що у сусідки не плаче мала 

Що квакають жаби поруч в ставку 

Пісню звівши свою не легку 


Що не лякають дитину сирени  

Що ти з роботи їдеш до мене 

Що проведемо вечір ми поруч 

І не потрібно нам більше нічого  


Що не розділить нас більше війна 

Що не лякатиме більше вона 

Що спокій та мир у душі назавжди 

І більше не буде в країні біди 


Ось тільки скільки потрібно грошей  

І де відшукати потрібних людей 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 12хв  Світлана Рачинська => © 

Мабуть, найдорожче в цьому світі - те, чого не купиш за жодні гроші. Тихий вечір. Дитячий сміх замість сирени. Людина, яка повертається з роботи додому. І звичайне життя, яке раптом стало мрією. Дуже людяний вірш. І дуже боляче, що за право просто жити нам доводиться платити таку ціну.