Чергове Абу-Дабі
Завмер у тиші світ, чекаючи на диво —
Здавалось, крига скресне у пісках,
Та замість миру знову брудно і фальшиво
Гучні анонси розчинились у словах.
Серед гарячої пустелі Абу-Дабі,
Де вітер від війни приховує сліди,
Змагалися політики й нахаби-візаві,
Шукали вихід для рашистської орди.
Америка з матрьошкою в упряжці і Вкраїна —
Два хижих помисли й розумний діалог.
У залі перепалка, у очах недовіра,
Орду укотре розпирає від вимог.
Нині в словах і вчинках московитів -
Хронічна «ре-путін-ційна» втома,
Світ виснажився від терористів —
Політика ця до нудоти вже знайома.
Людську біду в торги внесли,
Життю призначили розцінку смертоносну,
А потім «успіхом» це гучно нарекли —
Повернення додому бранців із полону.
Закортіло нахабі-путові
Вкрасти ще чужої землі,
Тож холопи без сорому й совісті
Почали складати казочки нові.
Американські мудреці-ділки,
Майстри шахрайської угоди,
Підтримують їх залюбки,
Бо світом правлять хижі люди.
Традиційно Віт-Куш-и
Зразу помчали до москви —
Замітають криваві сліди
Трампівські прикорми й посіпаки.
Не здатні прийдешнє передректи,
Вдають із себе здібних вЕзти,
Підсовують плоди, яким не прорости,
І вміло продають трампофінти.
Ці «геніальні» голоси
Гідні лиш Трампа похвали,
Тож радять Україні підкоритися,
Бо люблять гарно поживитися.
Димлять довкола виднокраї,
До Дубліна вже завітали «добродбаї»
І привезли новий рецепт капітуляцій —
Немає в них сценаріїв без комбінацій.
А України ми не віддамо,
Не візьмете — хоч подавіться!
Єдину неньку збережемо,
Переживемо й це ми лихоліття.
Історії не пишемо порожнії томи,
Не укладаєм паперові ми мири.
Тож не шалійте, москаляки,
Бо вже вам близько до гиляки!
А ти наш, світе, зрозумій на мЕжі потрясінь,
Що не врятують мир угоди із катами:
Війну не зупинили ні Буда, ані Пешт —
Не вбереже і гра у піддавки урешті-решт.
Вершити- не поле забудови віднайти
А світ не бізнес центр де ділки
Лиш спільна відсіч-зброї кремінь
Знищить орду, мов моторошну темінь!
В.С.Курзанцев