Мій День закоханих
П.М.М.
Печальний день... Паскудний вечір,
Знов буду я на самоті.
Затягши в поїзд свої речі,
Залишу погляд десь в вікні.
День Валентина... Не для мене.
Пустий вагон... Пусті вірші.
Я знов подумаю про тебе,
Але навіщо це мені?
Ви десь зустрінетесь, напевно,
Вечеря буде при свічках.
І після пестощів приємних
Розчинитесь у своїх снах.
І десь впадуть печальні сльози:
Із неба хлине сильний дощ.
Охолодить зорю невдовзі...
Більш моє серце не тривож.
І забери моє кохання.
Хочеш: позбудься... залиши.
Собі клялась я не востаннє
Більш не писать тобі вірші...
Зімни спокійно валентинку –
Хай скресне у твоїх руках.
Перегорни мою сторінку,
Як ніби й ти мене не знав...
м. Кам’янець-Подільський, 13.02.2009
