Пропади

Пропади з мого життя 

Без словечок метушливих 

Бо немає майбуття 

У блюзнірства днях щасливих. 

Щезни з світу, де ми вдвох 

Недоречні, випадкові, 

Де росточок віри всох 

Без надії, без любові. 

Зникни в виру глибині, 

Що лякає пустотою. 

Дай оглухнути мені 

Німотою, сліпотою. 

Я благаю! Пропади 

Поцілунком незбагненним. 

В небеса нічні злети, 

Птахом зоряним вогненним. 

Згасни раптом між зірок, 

Де колись блукали разом, 

Де в туманах кожен крок 

Щастя був дороговказом. 

В мріях зникни й наяву, 

Не вертайся… Заклинаю! 

Як без тебе проживу? 

Ще не знаю! Я не знаю…