Як капітани маршалів громили

На фермі розгорнулися баталії, 

Такі собі, давно не бачені реалії. 

Зійшлися в поєдинок дві команди, 

За синіх маршали, за красних капітани. 

До перемоги ще далекий шлях, 

Або рестарт, або трьохсотий флаг. 

Вже й час летить, а бій іде, 

Із кожним флагом фонд росте. 

Ми зайняли свої фланги, 

Щоб флаг не вкрали вороги. 

Два фріза з боку біля в’їзду, 

І гром, занарений, зі свистом, 

Як лупне, троє полетіло, 

А потім фрізи налетіли… 

Злякались маршали й по нарам, 

На базу рвуться всі по парам. 

По флагу трохи натягали, 

Та ми позиції не здали. 

По нарах вдарили дебело, 

А потім маршалів поперло. 

Наш рік стріляє на всі боки, 

Громило лупить з кожним кроком. 

Фрізи стрибають у польоті, 

Так що маршаки у прольоті. 

Такі події розвиваються, 

На мінах мамонти зриваються. 

А ось і голд вже на підході, 

Занарили усі по моді. 

Закучкувались біля в’їзду вороги, 

А ми всіх щолкаємо бистро навкруги. 

Та якесь падло, все ж піймало золотий, 

У синіх гром зробився дуже злий. 

І начав їх на раз і два мочить 

«Ей маршали, ну все, вам більш не жити, 

Ви малишів хотіли грабонуть, 

Скажу вам чесно, що цьому не бути» 

Прийшов нам на підмогу генерал, 

Построїв грізно всіх, і так сказав 

«Навіщо так чудить, покиньте бій, 

Залиште фонд команді молодій» 

Та все ж ми вирішили, що зрівняєм сили, 

Треба, щоб сині трохи наносили. 

Зайшли мульти, хотіли качку, 

А потім бан нам за прокачку, 

І модер з битви всих повиганяв, 

А фонд в три тисячі усе собі забрав. 

Ну все… капец.., я думала вже кобрі, 

Та все ж той модер був сьогодні добрий. 

Отак два клана воювали між собою, 

За що і поплатились фондом бою. 

Оржиця,