Мене влада довела до ручки, але не до такого!!!! А вони в селі не дуже й голодні! Без старого коврика на стіну обійшлися б! Ми в лісі накопали груш дичок, насадили і прищепили різними сортами. Всі викопали! Хто заважав їм самим це зробити! Оповідання якось наберу! Та там нічого особливого! просто схожа історія і мій біль! Вибачте за негатив зранку! Зараз може склепаю щось смішненьке...
10.10.2011 11:23 Тарас Іванів
Якщо при владі бидло, то і народ швидко обидлячеться(
у мене покійна двоюрідна бабуся мала орден Леніна. Приїхали, представились соцробітниками, підмінили. Вона все розуміла, що відбувається, але побоялась перечити. Батьки хотіли в Міліцію заявити, так сказала, що повіситься... Так їй було соромно, що не вберегла...
Комусь пара доларів, комусь болюча рана на все життя.
а ми віршики пишемо, і віримо, що всі хороші...
10.10.2011 11:20 Тарас Іванів
Пінопласт... Ну що ж, і проти них(((
10.10.2011 11:19 Тарас Іванів
Дайте почитати...Але вони і не знають, хто вони є. А що далі? Треба озброюватись, та не проти селян, а проти влади, що їх до такого довела!
Я також ще якось можу зрозуміти кражу заради користі ( хоч жити і весь час дивитися на ті речі в хаті, які нагадують, що ти злодій...) Але вікна вибивати... рами просто ламали, бо трухляві були, ні на що не годилися, криниця забита пінопластом... Такої бездуховності ще треба пошукати...
У мене мама померла, ми продали в селі хату і звезли туди на хутір (бо ближче від Черкас) всі сільські старі пожитки. Я сміялася: нас не обікрадуть, бо ті речі нікому не потрібні. А мені то був спогад про маму: коврики на стінах, ткані доріжки, старенький посуд... Ще й досі не оговтаюсь, хоч років 8 пройшло з того часу... І робили це не молодь дурна, а поважні селяни. Бо нам якось написав листа один з того села і навіть прізвища називав, хто возиками шифер возив... Я й оповідання написала про це. Здавна на папері лежить. Болюче воно мені...
((((( Не знаю! Ми колись для дачі купили стареньку хату на хуторі біля Тясмина. На тому хуторі було всього дві хати. Ті хазяйни жили постійно, а ми наїздами по вихідних. Два роки як у раю жили: сад, город соток 30, у лісі грибів повно. Та так сталося, що ті власники хати змушені були виїхати. Уявіть собі що сталося... Люди з села (2 км від хутора) прийшли, забрали все з погреба, зняли шифер з хати, повитягали старенькі рами з вікон, викопали 15 молоденьких щеп (ми сад омоложували). Я не кажу вже про сякі-такі пожитки у хаті. Навіть проводи електричні зняли на метал і накидали в криницю повно сміття, каміння....
10.10.2011 10:51 Каранда Галина => Тарас Іванів
а наше джерельце грязне. я тут тільки п"ять років живу. Говорять, що колись біля нього лавочка стояла, кухлик. Каруселі дитячі серед лісу... свої ж усе й розтрощили...от звідки ця деградація в людях? невже знову влада винна? чи таки самі..?..
10.10.2011 10:44 Тарас Іванів
Я тепер хочу геть з міста. Але щоб було джерельце... І злітна полоса)))
10.10.2011 10:36 Каранда Галина
теж у дворі і їжаки, і білки...
10.10.2011 10:36 Каранда Галина => Тарас Іванів
клас! а в мене теж гарно: і в місті наче, і двір плавно в ліс переходить...Я навіть паркану ставити від лісочку не хочу - Благодать!
10.10.2011 10:32 Тарас Іванів
Майже в центрі, приватний сектор.
10.10.2011 10:21 Каранда Галина => Тарас Іванів
А Ви не в самому Львові живете, Чи у Вас приватний сектор?
10.10.2011 10:20 Тарас Іванів
Їдять, до речі, котячу суху їжу!!!
10.10.2011 10:19 Тарас Іванів
Я не знаю, яким макаром вони виживають, але в нас на городі їх четверо!!!
10.10.2011 04:28 Каранда Галина
то всі дружно про листопад, то про Олю, то про їжачків!
