Ударить грім.
Палатимуть стежки.
Холодний дощ відлунням блисне в сонце.
І хлорофіл губитимуть листки,
Що крапатиме слізками в долонці.
Замріялась сльозинками дощу
Холодна спека в неземному жарі.
Нарешті дощ будитиме зорю!!!
І раптом віднайде майбутнє в хмарі...
Гаряче стугонітиме тотем,
Одвічний дух воскреслий в листі в’яза.
У балі вмитих сонцем хризантем
Амур уранці розминає фрази.
І дощ незмінно битиме в вуста
Холодним жаром і спасінням чистим.
Ударить грім.
Душа, немов мустанг,
Здійметься в синь. І в вічність золотисту.
