11.10.2011 13:50

-

444

2 | 2

 © Тетяна Чорновіл

СПЛИВЛИ

з рубрики / циклу «ГУМОР»

Ця історійка можлива за часів старовинних українських печей з глиняними горщиками, кочергами та рогачами. Її любила розповідати мені бабуся Мотрона, чаклуючи біля вогню та примовляючи до кожного горщика перед відправкою в піч.
Правда чи вигадка? Вирішувати вам..

Встала баба ще темненько 

У печі топити, 

Бо надумала раненько 

Галушок зробити. 

А за нею онук звівся, 

Не придавиш спати, 

У полум‘я задивився, 

Хоче помагати… 

От біда! Нема водиці! 

Пішла з відром баба… 

Й не бачила, що з криниці 

Зачерпнулась жаба. 

Шанс знайти не спромоглася 

Нещасна для втечі, 

Й на рогачі подалася 

В горщику до печі. 

Баба вже й галушки з тіста 

В окріп укидає. 

– То коли вже можна їсти? – 

Малий заглядає. 

У печі дровця із граба 

Гарно розгорілись. 

– Як спливуть, – навчає баба, – 

Значить вже зварились! 

– Спливли! – в піч онук дивився, 

Трохи сонний з ночі,  

– А найстарший Галуш звівся 

І витріщив очі!!!