15.10.2011 12:19

-

413

3 | 3

 © Тетяна Чорновіл

Вербовий плач

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПРИРОДИ»

В холодів чутті 

В річковій воді 

Полоскали сумно верби 

Коси золоті. 

Не хотіли сну, 

Кликали весну 

В теплих думах шелестіли 

Літа суть рясну. 

Вітерець війнув, 

Між гілок зітхнув, 

Сум осінніх сліз вербових 

З листячка змахнув: 

– Швидко час мина, 

Прийде ще весна, 

Знов повернеться зелена 

Юність запашна. 

В вітрові казки 

Вірили листки, 

Тільки плакали за літом 

Верби край ріки. 

У зими чутті, 

Мов у каятті 

Полоскали в днях осінніх 

Коси золоті…